источник зла

gener. (всякого) der Quell allen Übels

 pahan aiheuttaja

1) General subject: alpha, authority, authorship, beginning, birth, breeding ground, channel, citation, fount, fount (тж. перен.), fountain, fountain-head, fountainhead, grass roots, grass-roots, hand (сведений и т. п.), headquarters (сведений и т. п.), headspring, mainspring, mine (сведений и т. п.), mint, mother, namma, of, origin, parent (зла и т. п.), paternity, plague spot, principium, principle, progenitor, provenance, provenience, quarry (информации, сведений и т.п.), radix (зла и т п), reservoir, reservoir (знаний и т.п.), rill, root, source, spring, spring well, spring-well, springhead, vein (информации), water hole, water-hole (в пустыне), wellhead, wellspring, derivation, seed

2) Geology: outflow

3) Literal: well

4) Poetical language: arethusa, font

5) Engineering: emitter (излучения), origin (информации), producer, provider (информации), source vertex (орграфа), transmitter

6) Bookish: whence

7) Agriculture: ayn (в Азии), bir (в Азии)

8) Construction: source element, resource

9) Mathematics: contributor, generator, radiant

10) Religion: study source

11) Economy: source point (в задачах линейного программирования), source publication

12) Architecture: well-head, well-spring

13) Mining: well head

14) Greek: (arethusa) Arethusa

15) Diplomatic term: hand (сведений, информации и т.п.)

16) Psychology: world ground

17) Electronics: source node, supply

18) Information technology: emitter, spawner

19) Oil: radiator

20) Geophysics: gun, sender, transmitter tool

21) Ecology: seep

22) Patents: original, origination

23) Business: descent

24) Robots: originator, supply (питания)

25) Makarov: channel (связи, информации), feeder, fund, quarter (помощи, информации), source (напр. электропитания), source vortex (орграфа), spawn, springs, supply unit, unit

26) Security: issuer, source (информации)

27) Electrochemistry: source (тока)

28) General subject: burn

1) ( при указании на исходную точку) da

2) ( при указании на источник) da

3) ( при указании на отделение от целого) da

4) ( при обозначении относительного местоположения) da, di

5) ( при указании причины) da, di

6) ( при указании на устранение) da

7) ( при указании на защиту) contro, da

8) (при указании противопоставления, сопоставления) da

9) ( при указании принадлежности) di

••

10) ( при указании даты) di

11)

12)

* * *

предлог + Р

1) ( исходная точка) da, da parte ( di qd)

2) ( источник) da

3) (связь с чем-л.) di

4) ( часть от целого) da

5) (указывает на то, что надо устранить) contro, da, per

6) ( причина) di, per, a causa di

7) ( сравнение) da

8) ( при обозначении даты) del

9) (в выражениях: год от году и т.п.) di... a...

* * *

gener. sei, contro, da, di, fino (+G), in, per, sino da

gener. (из, с) in provenienza di (La Società ha ridotto il suo volume d’affari a causa delle importazioni fraudolenti di tessuti in provenienza della Nigeria.)

- пустить корни

••

- на корню

м

1. τό φυτώριο[ν], ἡ φυ-τίστρα·

2. (источник чего-л.) τό φυτώριο ν / ἡ ἐστία (зла, заразы и т. п.).

предлог; с род. п.

1) (при указ. на исходную точку чего-л.)...дан,...дан алып

2) (при указ. на источник чего-л.)...дан

3) (при указ. на целое, которому принадлежит часть)...ы

4) (при указ. на что-л. удаляемое, избегаемое)...дан, каршы

5) (при указ. на причину, основание чего-л.)...дан

6) (при указ. на предмет, к-рый противопоставляется первому)...дан

7) (при обознач. даты документа)...да язылган

8) (при указ. на временную последовательность)...дан...га

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

1) ( подземная часть растений) root

2) (находящаяся в теле часть зуба, волоса, ногтя) root

3) (начало рода, поколения) roots pl; origin

4) (начало, источник) root

5) грам. ( часть слова) root

6) мат. root; radical

••

1. (растения) лъапсэ

пустить корни

1) (о растениях) ылъапсэхэр ыдзын

2) перен. чIыпIэм зигъэпытыхьан

2. (волоса, зуба) лъапсэ

3. перен. (источник, происхождение) къежьапIэ, къэублапIэ, къызхэкIырэр

корень зла ер къызхэкIырэр, ер къызэрыкIырэр

4. лингв. лъапсэ

корень слова гущыIэ лъапс

5. мат. лъапсэ

квадратный корень квадратнэ лъапс, лъапсэм иквадрат

◊ пшеница на корню мыупкIэ коц, коц мых

в корне изменить что-либо зыгорэ зэхъокIыпэн

вырвать с корнем лъапсэр къыдиубытэу къычIэчын

ото предлог с род. п.

1. указывает на исходную точку чего-либо (ант. к, ко) патĕнчен, çумĕнчен; -ран (-рен); -тан (-тен); лодка отплыла от берега кимĕ çыран патĕнчен ишсе кайрĕ; от Канаша до Чебоксар Канашран Шупашкара çити

2. указывает на источник чего-либо -ран (-рен), -тан (-тен); узнать от товарища юлташран пĕл

3. указывает на целое, которому принадлежит часть: -тан (-тен), -ран (-рен), … -и; отрезать ломоть от каравая çǎкǎртан пĕр чĕлĕ касса ил; это пуговица от пальто ку вǎл пальто тÿми

4. указывает на причину чего-либо пирки; -па (пе); петь от радости савǎннипе юрла

5. указывает на противопоставление предметов -ран (-рен), -тан (-тен); отличать добро от зла ыррине усаллинчен уйǎр ♦ время от времени хушǎран; день ото дня кунран-кун; газета от вчерашнего числа ĕнерхи хаçат; лекарство от гриппа грипп эмелĕ